ЛЛ

ЛЛ

Сонними Твоїми артеріями,

Проходжу щоразу спокусливо,

Заклавши руки за пазуху, 

Думкам не даю я загуснути.

Мені - не залишитись поруч,

Тобі - не іти без причини,

Мені би так хотілось ліворуч

 Аби у Тобі залишили...

Та вже не закінчитись пошепки,

В Тобі такому притишенім,

Тобі не лишитися осторонь,

Тобі привести до Всевишнього,

А там і зостануся в тілі,

 вже зовсім мені неналежному,

Стою я оголена Словом,

 В повіках Твоїх нездрижених,

То все - якось так по-сучасному,

З архаїчним карпатським мотивом,

Тебе полюбила завчасно,

У Бога набравшися сили.