"Миротворець" в кожну хату

"Миротворець" в кожну хату 

"Радість - це те, що дається з боєм"

25 жовтня 1936 товариство Окіанавських бойових мистецтв оголосило, що термін "порожня рука" буде офіційно використовувати ієрогліфи ("КУ"/"КАРА" і "ТЕ"), і з того часу використовується офіційна назва КАРАТЕ. У 2005 році, Префектура Окінави офіційно визначила  дату 25-го жовтня, як "День карате". Напередодні великого дня Львівський  спортивний клуб "Миротворець"  , порадував черговим результатом.

"Здоровий спосіб життя, як вода, що  постійно перебуває у русі та ніде не засвоюється"  -  гаслого спортивного  клубу "Миротворець", який активно розвиває традиції карате в Україні. 

 На днях у Львові  відбувся черговий чемпіонат області  з шотокан  карате до (SKIF), організований президентом клубу, майстром спорту України, Валентиною Федорівною Постоваловою. Вразило, відкриття чемпіонату, діти, поклавши руку на серце, дружньо виконали гімн України. Наймолодший учасник змагань -  Мішалов Артем. Вік юного каратиста п"ять років.  

В змаганнях взяли участь близько ста дітлахів. Їм пощастило змагатись в категоріях: "Ката" та "Куміте". Сміливці  продемонстрували високий рівень підготовки та  величезну сміливість в поєдинках. Чемпіонат відмітився надзвичайно теплою,  командною, дружньою атмосферою.

Президент клубу - є суддею, міжнародної категорії. Валентина  Федорівна  очолює Львівський осередок шотокан карате до та годзю-рю  карате.  Карате для неї  - стиль життя. "Я  настільки люблю карате, що забуваю про  страх", - коментує  спортсменка. Біографія Валентини Федорівни  наскрізь просочена спортом . Тут  і спортивна гімнастика, і  баскетбол  і  карате.  Це і є - справжня Україна , в обличчі  Валентини Федорівни. 

21-24 жовтня  запланована  командна поїздка, на чолі з президентом клубу Валентиною Постоваловою,  на чемпіонат Ураїни з годзю-рю карате, що відбудеться в місті Одеса. Дітей  супроводжуватимуть тренер Наталія Постовалова  та Андрій Мокринчук. 

Наталія Постовалова - є тренером, активним  діячем спортивного клубу "Миротворець".  Юна, тендітна, талановита  дівчина вже стала майстром  спорту України. "Карате займаюсь з шести років. Першим моїм тренером  була  мама. Відвідувати  її тренування  сидінням на лавці  - не варіант ", - усміхаючись, коментує спортсменка. "Вибір в мене був не великий: карате або карате. Мені в цьому житті пощастило, я вибрала карате", - коментує Наталія.З кожним  роком Постовалова  Наталія удосконалює себе, як спортсмена. Її  навички і досвід  позитивно впливають на молодших членів спортивного клубу. "Вона вимоглива, але  і ката  новенькому навчить і техніку не ліниться два, три, а то й чотири рази показати", - пошепки, коментують молодші .

Андрій  Мокринчук - скромний, веселий,  талановитий тренер. На нього рівняються  всі х   хлопці спортивного клубу "Миротворець". Він  не любить пустих  балачок і  зайвих  розмов. Живе  дітьми і карате. Свою роботу  знає  "на відмінно". Вже не один чемпіон "Зліплений його  руками". Один з тих  хто на власному  прикладі  показує  дітям, що все можливо, варто тільки захотіти. Спортсмен міжнародної категорії з повним  наплічником медалей і  кубків. "Гугл" - не  встигає фіксувати його спортивні досягнення.

Діти "Миротворця" - полюбляють змагатись. На чемпіонатах вони стають дисципліновані, сміливі, впевнені, витримані. Та і "боротись за золото"   -  цікава справа, бо після можна завжди "Селфі з тренером".

"Тату, а що  таке карате, звідки воно взялось?", -   часто діти задають це питання  батькам. 

Витоки карате як виду бойового мистецтва налічують більш ніж тисячолітню історію, власне саме бойове мистецтво, що зародилося в Китаї і було названо Карате, що дослівному перекладі має значення як «Китайська рука».
Карате-До - по праву є найбільш поширеним східним бойовим мистецтвом і популярно у всьому Світі.
Карате виникло в XV ст. під час однієї з японських окупацій острова Окінава, але самі корені карате йдуть набагато глибше - в стародавній Китай, а далі до Індії.
Дуже  багато фахівців вважають, що феномен сьогодні нами іменований як східні бойові мистецтва, бере свій початок в Індії. І справді, якщо розглядати такі дисципліни, як йога і дихальні гімнастики, що народилися в Індії, то можна побачити їх величезна схожість з сучасними видами бойових мистецтв. Вважається, що буддійські ченці привезли бойові мистецтва в Китай ще в V-VI ст. до нашої ери.
Найвідоміший з цих ченців, Бодідхарма, приїхав з Індії до Китаю наприкінці V ст. н.е. і став наставником у монастирі Шаолінь. Він показав поєднання боротьби без зброї і техніки йоги, що і стало знаменитим шаолиньские кун-фу, основою багатьох шкіл китайських єдиноборств.

У 1470 р. японці окупували острів Окінава і встановили закон, який карає смертю за носіння зброї. Для захисту від місцевих бандитів, які ігнорували цю заборону, дзен-буддійські ченці розробили систему самооборони без зброї під назвою ТЕ (рука), використовуючи нові прийоми завезені з Китаю.

      Реформи Мейдзі 1868 р. призвели до ліквідації самурайського стану, Окінава стала частиною Великої Імперії, закінчився період  підпільного розвитку бойового мистецтва.
Після аналізу результатів повстання в Шаньдуні (1899) і узагальнення даних по призовникам, які показали особливо хороший розвиток і фізичну підготовку юнаків з Окінави, на урядовому рівні було вирішено в порядку експерименту ввести Карате в якості навчальної дисципліни в деяких навчальних закладах Окінави.

Першим наставником, відкрито навчає Карате в державній установі став Великий Майстер і реформатор староокинавського стилю Сюрі-те

Ітосу Ясуцуне на прізвисько "Анко", який став вчителем засновнику сучасного карате Гитіна Фунакоси.
Ітосу Ясуцуне "Анко" переробив ряд формальних комплексів, змістив бойовий аспект Карате у бік оздоровчо-гімнастичну, відкривши тим самим широким масам шлях для занять єдиноборством.
Надалі  єдиноборство стало називатися карате, бо «кара» відбувалося від японського читання китайського ієрогліфа тан, тобто династія Тан, яка правила у той період в Китаї, а «ТЕ» перекладається як «рука», що в сукупності означало «танська (китайська) рука».
Це єдиноборство іноді називали і за місцем походження, окинава ТЕ, тобто «Окінавская рука».

І тільки у ХХ ст. вчитель карате Сенсей Гітін Фунакоси замінив написання ієрогліфа «кара», який зберігши своє звучання, став означати «тан», а «порожній». У результаті карате стало перекладатися як «порожня рука».
Суфікс «До» (шлях, метод) до терміну карате був приєднаний сином Гитіна Фунакоси (Еситака Фунакоси) для того, щоб відрізнити свою школу від батьківського  окинава ТЕ.
Різноманітні стилі "китайського кемпо", які вплинули на розвиток карате протягом століть, сприяли розвитку і безліччю Окінави стилів (рюха), що існують зараз. У першій частині XX століття були визначені основні стилі карате:

• Сюрі-Те (регіон міста Сюрі)

• Наха-Те (регіон міста Наха)

• Томарі-Те (місцина, поблизу селища Томарі)

• Пангай-Нун

Після 25-го жовтня 1936 Сюри-Те почали називати "Шорін-рю", Наха-Те змінило назву на "Годзю-рю", а Томарі-Те асимілювали до Шорін-рю та Годзю-рю. Пангай-Нун був перейменований в Уечі-рю у 1940 році. Таким чином, сьогодні, офіційними стилями окинавского карате є:

• Шорін-рю

• Годзю-рю

• Уечі-рю

Всі стилі традиційного карате-до Окінави, що існують сьогодні, можна простежити до одного із згаданих вище стилів карате. У першій половині ХХ століття карате з’явилося в Японії, а потім, проникло дуже швидко в інші частини світу. Карате стало одним з найпопулярніших бойових мистецтв Далекого Сходу. Дуже швидко, на основі окинавского карате виникли нові стилі, що були сформовані безпосередньо в Японії. На Окінаві, бойове мистецтво карате продовжували розвивати в своєму первісному і традиційному варіанті.

Спортивний клуб "Миротворець"  вчить дітей - задавати такі складні питання, а  батьків - давати на них мудрі відповіді. Побажаємо клубу подальшого розвитку,  перемог і   успіху на чемпіонаті.