Тобі Господи...

Тобі Господи

Вони не були за задумом Господа, за задумом Бога - війна

Чи то дерти підлогу й кричати на Всесвіт, 

чи то просто - із болем на кухні.

Як заховати біль між рядочками, Господи,

як щоб слова не як очі - опухлі?

В Неї у проміжках сліз, лише вірність,

Болі і душі усіх не керованих,

Ти пригадай лиш Господи, пошепки

фотокартки смертних з твоїми Терновими.

Ранами, затулить своїх ще не мертвих,

закурити чи стиха плакати в землю?

Ти ж не подумав, ти Господи смертний,

А що буде з Нею, а що вже із Нею.

Ти не подумай, що з жалості пише,

ти ж бо могучий до її болю,

та  їй байдуже, Господи-друже,

Їй вже набридло сваритись з Тобою.