Агентам, шпигунам та детективам
Параноя – сигнал, небезпека близько!
Збирачі інформації, шпигуни, шпики, філлери, агенти
внутрішнього порядку, спостерігачі - першою вимогою до якиї є – витривалість. Вони – тіні, люди не люди, тихі, сірі,
непримітні, ближчі до сірих плям, аніж до людини-св'ята. Вони завжди у пошуках,
записах і спостереженнях. Вони аналізують, фіксують, прораховують. В них життя
досить небезпечна штука. Здебільшого вони – живуть на самоті зі собою, та
самота зовсім не самота, а ще одна важлива підсилена деталь для їхньої роботи.
Вони сьогодні там і сьогодні вже не там. Вони – не постійні у своїх поглядах,
виборах, справах, діяльності. Їх важко зрозуміти навколишнім, вони –
дивакуваті. Вони не сидять на місці, а якщо і сидять, то заради справи. Вони не
переслідують меркантильних інтересів і не прагнуть кар'єрного росту.
В них є маленька записна книжечка, жменька родзинок і
горіхів, запас на найближчі кілька днів. Вони володіють не людськими життями, а
інформацієї. А вже від кількості інформації залежатиме життя людини, що за тих
чи інших обставин опинилась в полі зору шпика. В них відсутні моральні
цінності, гуманізм і правильно не правильно. Вони не можуть не бути тим, ким колись стали. В їхній справі немає
минулого і пенсійних фондів. Ним стаєш назавжди або,
звичайно, смерть.
Прослідковуючи столітню історію їхнього існування
зрозуміло, що жоден з них не пожалкував про
свій вибір, навіть коли йшов на великі жертви. Згадаємо твір «Я
Романтика» нашого Миколи Хвильового. Кожен з них має краплину тієї жорстокої
крові «радше вбивство, аніж зізнання». Пригадаємо, що то вбивсто рідної людини. У них відсутні категорії рідності і не
рідності. Напіваскетичний спосіб життя і відречення від всіх хто своєїми
почуттями притаманними людям може
заважати справі. Другою вимогою для них є – оманливість.
Вони мають вміло
видаватись не тими, ким є насправді. Це важко зробити якщо ти сам не віриш у
себе вигаданого. Ще однією вимогою до справжніх професіоналів є – віра у себе вигаданого, нового, і – тепер і тут такого. У разі їх розшуку інформація про їхнє життя не повинна мати початку
і кінця. Всіх агентів, які відслідковують шпиків, вони своєю діяльність має приводити
до думки «не співпадає, то не може бути він». Вони мають прораховувати. Ще
однією вимогою до них є – вчасно. Це стосується і смертей – вчасних і не
дуже. Коли вони справжні професійні агенти, то не бояться ніякої – нової справи.
Вони повинні бути
надзвичайно практичними в житті, вміти швидко приймати рішення, і бути всім і
нічим воодночас. Вони, як студенти Вищої школи журналістики Британії, щоб
зарахуватись до лав «агентатурного факультету», мусять мати одну, а часто і
кілька професій. Чим більший досвід у різнорідних видах діяльності, тим швидше
приймаються рішення. Вони не бояться роботи і абсолютно нового для них виду
діяльності. Вони мають швидко опановува русло з яким пізніше доведеться
працювати. Їхня робота надзвичайно цікава і воодночас марудна. Однієї справі
вони мусять віддати кілька років свого вже трансформованого життя.
Справжні професійні досвідчені внутрішні
детективи не мають права загубити стан себе справжнього, бо кожна нова справа
вимагає знищення себе попереднього і повернення до себе автентичного, того
оголеного і себе-початкового. Тільки так кожен наступний вид діяльності матиме
силу і результат, тільки після того, як попередній буде знищенний до тла. Кожне
нове завдання народжує нового-старого агента, який готовий спалити свій
будинок, змінити коло свого спілкування, змінити свій гардеро і професію, для
того аби зберегти цілісність своєї країни.
Коментарі
Дописати коментар