На прицілі у Совісті

На прицілі у Совісті 

Якось їх стало двоє ...

в її руках і один і інший. 

Заглядали в її слова в історіях.

Заглядали в її життя під номером, 

Щоб дізнатись про неї все,

 а по собі залишати хіба категорії.

Боятися сил у ній, боятися за її межами

боятися на практці користати теорію...

Сьогодні фронт в її голові і день видається цікавим. Вона знову перенесе себе в часи незакінчених справ. Незакінчені справи дають їй можливість мріяти. Дивитися у вікно з намальованою, під час телефонної розмови з Дідусем, червоним маркером снайперською шкалою і згадувати... Якось навіть сніг у березні місяці не так вражає, як кохатися під обстрілами і страхами, кохатися як останній раз, як в Іздрика: "дійшли аж до краю і пекло на рай перекроюєм". 

Кохатися так, що й краю не видно, по цей бік страждань, перемог і перемовин, кохатися по цей бік правди, миру і спокою. Разом дійти до краю. Щасливішим тоді міг бути лише сон. Коли вона прокинулась зрозуміла, фронт найкраще місце де можна виспатись. Не думаєш про будильник, 8 годин сну і всяке таке. Мірилом часу відчуваєш хіба життя. Вона не переставала мріяти. Після тої ночі багато говорила, їла чіпси зі смаком сиру і розповідала всім про маленький холодильник, який поставить на своїй кухні коли повернеться з війни. На ньому обов"язково буде логотим"Pepsi" і табличка з нажписом ПІСКИ, правда вже на магнітній основі.  

Присмак снаряду, що застряг в стіні над Нею, присмак того цілого снаряду доводить Його бажання зберегти житя. Їй лишаєшся жити, бо кого тоді йому любити? Тоді немає сенсу тій Війні, тій любові і тій людській самотності, тому не пришитому гудзику, тій не попрасованій офіцерській сорочці. В дитинстві Дідусь жартома говорив: крихітко попрасуй мені сорочку, тренуйся на офіцерах старої гвардії. 

 Вона приїхала порахувати чи зможе він більше, чи зможе під обстрілами, чи зможе відповідати за її життя перед Господом, чи зможе він зберегти більше ніж Вона просить. Він не міг засинати з нею в одному ліжку і після війни не зможе, бо вони створені для того аби  лише вміти кохатись в одному ліжку. 

А тому Господь вирішив: де ці двоє разом там війна зупиняється. Амінь.