Босі ноги тіло і душа

Босі ноги тіло і душа

- Може тобі з отцем поговорити?

- Отець в такому ж стані?

- Ні, Отець  просто знає!

 Отець - босий, голий і майже безгрішний. 

Вона зняла взуття у Великий Піст наплощі перед церквою Святого Юрія у Львові! Прямо перед церквою вона його і залишила. Тепер вже всі впевнені в її хворобливості, навіть ті хто вірив в протилежне захищаючи її. 

- В неї ж вища освіта, це - не вона, це збіг, ця дівчина не може ходити босою у Львові, на  середині війни і на початку весни. Ця дівчина хіба так протестує Господові?

- Може, бо вона взуває тільки снайперські і лише на середині війни. Вона виросла в Карпатах. Там взуття носять лише хворі. Там залишилися всі хворі! Бо Дідусь - помер, він - на війні, а вона у Львові - читає книжки Прохаська. 

В нього теж протест? Він теж доводить Господові свою любов? Прохасько босий, бо в його серце Господь зашпортав свої сумніви? 

Одного ранку дівчисько прокинулось зі страшенним болем в ногах... Страшним, ніби Господь так звертає на себе увагу. Вона вибрала такий спосіб протесту. Протесту проти всіх хворих. Протест проти Божих припадків недолюбленості. 

Колись він наголошував на тому, що їй треба якісні кросівки. Та справа  зовсім не в кросівках. Справа в Ньому і Війні! Вона не вірила ні йому, ні хворобі, цим самим дратуючи Господа! Дівчисько вірило землі. Хворіти вона почала у Львові і так уже сталося, що єдиними ліками залишилась війна і земля. І Бог про це знав.

Бог вирішив, що вона перестала його любити і відправив її до міста. Взяв з лісу і відправив до Львова. Не варто повторювати, то її карма! І лиш Отець Прохасько все ще ходить босий поруч з нею вулицями. 

І поки Господь сумнівається, доти вони живуть.