А завтра Твою вишиванку вдягне?

А завтра Твою вишиванку вдягне?

Її не влаштовувало таке сприйняття. Дівчисько перейнялось словами: "інші плани".  В її голову, повну мігреней, не поміщались слова: паспорт - простий, терміновий, біометричний; віза - на 5 на 30, на 2 роки, громадянство - таке, сяке, чорне, біле, всяке різне... Сьогодні Вона промовила, стоячи на колінах, вголос: "Клянусь! Ніколи не поїду! Клянусь, моя Україно, клянусь!А ти, Боже, зроби з мене висновок!" 

Тоді Вона не спала всю ніч! Страх, що одного разу прокинеться від співу чорних французьких птахів. Дівчисько, навіть, припинило грати в улюблену лотерею, бо не хоче ніякої "Грін карти"! В Неї тридневна параноя! Як це бачити незнайомі букви? Вона пишається тим, що закінчила факультет українськоїх філології. Вона вже говорила колись, що мріє працювати вчителем літератури в школі. Філологиня - це лиш українка! 

Ці українські жінки дуже сильні, вони найсильніші! Вони вже думають про Різдво і дошивають вишиванки Вам, дурням, в яких "інші кар"єрні плани". Такі українські жінки не плачуть, бо заплакані очі - не гарні, не світяться, не закохані! Сама до себе щодень шепоче: "не плач, лише не сьогодні, не плач!" 

Чуєш, чоловіче, незабаром Різдво, вона майже дошила вишиванку і лиш туш тече, як життя у неї з під вій! Від твоїх слів Чоловіче! Від "інших планів". Ти своїм вчинком заплануєш її комусь іншому, Чоловіче! А вона і на війні Свят Вечерю готувати буде, лиш би твою вишиту сорочку не приміряв хтось інший, зовсім чужий!