Віддала крила

Віддала крила

"А я Тебе благаю, рученьки звожу: для тата, для брата, для мами, для всієї родини здоров"я прошу".

Колись і Вона коридорами свого інтернату носила крила. Сьогодні якась з її  історій захована в кишенях одного з учнів Брюховецької школи інтернат № 104. Завдяки друзям вона 17 грудня, на передодні Дня Святого Миколая, пригадала зміст свого дитячого листа. Тоді просила в Бородатого - крила! Микола Перехожук, Христина Опрісник почули, та з того часу минуло 20 років! Вона 20 років тримала свої крила у таємниці. Сьогодні Микола, що переходжував Брюховецьким краєм, примусив їх одягнути! Каже: "в кожного вони свої! Діти люблять ангелів". Але що значить - бути ангелом? Це професія така? В очах Христини прочитала приблизно таке:

Бути ангелом це - не носити крила! Бути ангелом це - передати їх іншому! 

Вона згадала волонтера, з "якоїсь там дплекої Америки". Колись зустріла її в своїй школі. Дуже приємно, Жанн - сказала жіночка. - Тримай мої крила! Знадобляться!

Вже сьогодні Вона, така усміхнена разом з дітьми каже: дякую, Жанн! Дякую, Микола і Христинка! Дякую, Єнот! Дякую, хлопцям з фронту! Дякую, маленькій дівчинці, яка допомогла, сьогодні, стати ангелом. 

І, будь ласка: "тримай мої крила! Знадобляться"!