Butterfly на ім"я Любов

Butterfly на ім"я Любов

Вечірні вірші – практичні.

Вечірня проза – поза межами віршів, практики і вечора.

Вечірня проза це – Метелики.

Вона – повернулась. Де була довгий час? Чому з кожним днем відсутнів з нею зв'язок? Як міняла друзів і чоловіків? Які хвороби собі обирала, що їла і де спала все це Вона помістить в наступних історіях. Дещо відкладе в кишені, а про щось забуде бо то – вчора і – завтра. А сьогодні…

 Сьогодні ловила метеликів сачком. Їй таки хочеться з ними товаришувати. Ті метелики, що зараз в її животі сачком не ловляться. Нема такого сачка в магазині. Дівчисько вже запитувала продавця в круглих  товстих окулярах.  - Сачок для метеликів в животі є? Від того його окуляри ставали плоскими і квадратними. - В тих продавців завжди щось не виходить, -  подумалось їй. Коли б той молодий чоловік за касою був іноземцем він з того набору слів зміг би вирізнити лише «сачок» і швидко вручив би їй з посмішкою. Вона в свою чергу мала б можливість радіти, що метелики в животі не можуть не існувати, сачок для них є, значить в її животі точно вони. І йому  усміхнено в тому магазині працювати і їй закоханій приємно в тому магазині купувати.

Там вже є все про що могли згадати люди: посмішка, любов, сачок для метеликів в животі.

Її кишені повні метеликів, жучків, павучків, повітряних зміїв, але сьогодні прийдеться вдягти інший плащ дощ за вікном. Дощ лише до вечора, бо в темноті не зручно йти. Вночі вона не спатиме, вночі гратиме з дощем у піжмурки, а потім туш, як «правда тектиме у Неї з-під вій.