Не Придатним!
Не Придатним!
Не Придатнi - тi яких не вiдправляють, а радшe самi мають звичку йти! Не Придатнi - не чекають Другого Хрестового, вони i стрiляють з Iсусом в кишен, не поспiшаючи...
Це коли хочеться пройти коридорами шпиталю оголонем з нататуйованим тавром "НЕ ПРИДАТНИЙ", щоб не оголювати слова сказанi в наступному кабiнетi. Свiт врятують яблука, якi колись його i занапастили. Горiхи врятують розум - для вiдродження. Треба Щось спочатку вiдроджувати, потiм занапастити, щоб опiсля рятувати! Метушливi не зрозумiють, що "придатнiсть" - оцiнюють високо, аби пришвидшити процес знищення.
Вона нiколи не дивитимиться на цей свiт iнкше, анiж письменник, навiть, коли i'й пощастить стати серйозним науковцем чи журналiстом. Через те усюди i не Придатна, бо i'i' придатностi людство ще не назвало.
Вона нiколи не дивитимиться на цей свiт iнкше, анiж письменник, навiть, коли i'й пощастить стати серйозним науковцем чи журналiстом. Через те усюди i не Придатна, бо i'i' придатностi людство ще не назвало.
Дiвчисько вже кiлька рокiв шукаэ собi притулку в цьому мiстi, друзям щастить, а вона всюди - "не Придатна". Нiби, в лiкарнi Всесвiту вирiшили - хвора. Кому тут пощастило бiльше не зрозумiло? Вона не хоче неволi настiльки, що одна думка про закритий простiр приводить i'i' до стиснутих кулакiв. I вона продовжуэ йти далi...Може в тому iстина Придатностi бути всiм i нiчим водночас. Вона уже забула як то вибирати сукнi у крамничках, бо не Придатнi не носять суконь. Не Придатнi до цього свiту - оголенi в тiлах, думках, вчинках. Та часом в Дiвчини стаються припадки "напiвпридатностi". Iлюзiя стабiльностi, нiби так безпечно. Вона наперед знаэ результат, але всерiвно намагаэться... Можливо так письменники i розважаються - плекаючи себе iлюзiями всесвiту i мiста, в якому творять своi' намагання?
Мiсце, в якому розвiянi запахи смертi, небезпеки, пороху стало для Дiвчини забороненим, проте воно було найбiльш придатним для i'i' жiночоi' Придатностi. Забороненим, бо Метушливими правильно не назване. Це там де АТО не спiвпадаэ з вiйною. Може так письменники I творять вiдриваючись вiд мiсць Придатностi? Адже бути не Придатним, то бути вивiльнени.
Вона тодi хотiла, вийшовши з кабiнету, сказати усiм: "я зрозумiла Придатнiсть - то блище до смертi", на щастя була Эдиною не Придатною. Хтось таки мусить померти Придатним, бо НЕПРИДАТНI й померати не вмiють.
Коментарі
Дописати коментар